Комерційний дизайн постійно змінюється. Нові технології, нові очікування, нові сценарії використання простору. Те, що ще вчора виглядало прогресивно, сьогодні може викликати втому або навіть роздратування.
То від чого ми вже відмовились — і чим це замінили?
Відкриті офіси без стін, із десятками однакових столів — колись це вважалось символом сучасності. Але досвід показав інше: надто шумно, відсутність приватності, постійні відволікання.
Що замість?
Гнучкі простори. Зонування. Focus-кімнати, де можна зосередитися. Модульні зони для брейнштормів. Лаунж-зони, де справді можна видихнути. Переговорки, які трансформуються під формат зустрічі.
Ідея не в тому, щоб ізолювати — а щоб дати правильний простір у потрібний момент.
Стеля з логотипом. Стіни у фірмових кольорах. Логотипи на кожній тумбі. Раніше це називали “бути впізнаваними” — тепер це візуальний шум.
Що натомість?
Характер компанії — через архітектуру, а не через принт. Натуральні матеріали. Тактильні поверхні. Світло, яке не просто освітлює — а створює атмосферу.
Брендинг не зникає — він просто більше не кричить.
Білі стіни. Холодне світло. Блиск, від якого хочеться піти. Стерильність — понад усе. Знайомо?
А зараз?
Спокійні тони. Матові поверхні. Відчутна теплота матеріалів. Живі рослини. Приватні зони. Інтер’єр, що заспокоює ще до візиту до лікаря.
Бо дизайн може лікувати — або тривожити — ще до будь-якого діалогу.
Однакові планування, однакове світло, жодного натяку на локальний характер. Турист пам’ятає місце? Ні. Бо таких кімнат — тисячі.
Що інакше?
Різноманітність. Місцева атмосфера. Освітлення, що змінюється з часом доби. Інтер’єри, що відображають контекст міста й сенс бренду.
Номер — це досвід, а не просто нічліг.
Рівне. Біле. “Ефективне”. А ще — виснажливе.
Новий підхід?
Біодинамічне освітлення. М’який перехід світлової температури протягом дня. Зонування освітлення під задачу, настрій, ритм. Природне світло — не ворог, а частина плану.
Світло — це вже не просто техніка. Це інструмент для настрою.
Відлуння. Тверді поверхні. Красиво, але гулко. Ідеї з акустикою — поверхневі, вторинні.
Що замість?
Звук як частина концепції. Акустичні матеріали — у меблях, перегородках, навіть у зелених стінах. Системи, що змінюються під функцію простору.
Ми думаємо, як простір звучить, ще до того, як думаємо, як він виглядає.
У дизайні важливе не тільки “що бачиш” — а “що відчуваєш”, “як працюєш”, “як поводишся в цьому просторі”. Менше шуму. Більше змісту. Менше схеми — більше доречності.
Дизайн не повинен кричати. Він має працювати. І ти відчуваєш це одразу.
Це і є справжній дизайн.
назад назад
