Open Space у задоволення

Перші офіси відкритого типу Open Space з’явилися в кінці XIX ст., з розвитком великопрольотних каркасних конструкцій.

Спочатку вони представляли собою відкриті ряди столів і лавок, де службовці виконували операційні завдання. У 1950-х студія “Quickborner” запропонувала нову концепцію “офісного ландшафту”, яка розглядала відкритий офіс уже не як конвеєр, а як інструмент формування згуртованих команд шляхом розмежування робочих зон за допомогою екранів, меблів і рослин.

Переваги офісу типу Open Space перед звичайною кабінетною системою незаперечні і доведені багаторічним практичним досвідом:

• скорочення кількості перегородок дозволяє розмістити більше співробітників на тій же площі.
• Open Space в рази збільшує швидкість комунікації колег.
• спільне розміщення лінійного персоналу і керівників позитивно впливає на взаєминивідносини, за рахунок створення атмосфери рівності.
• така розстановка підвищує якість моніторингу трудової дисципліни (додатковий важливий бонус).

Згідно з дослідженням Фраунгоферского інституту промислового проектування, в сучасних реаліях лише 40% персоналу працює за одним і тим же робочим місцем.

Простіше кажучи, кабінетна система йде в минуле, зважаючи на свою низьку продуктивність у порівнянні з відкритим офісним приміщенням Open Space.

Зрозуміло, простого позбавлення від перегородок недостатньо і будь-який склад автоматично не вважається Open Space. Простір, що не розділений перегородками – це більше шуму, менше особистого простору, одноманітність приміщень і ускладнення навігації в офісі. Всіх цих проблем можливо уникнути, але тільки на етапі проектування.

Високий рівень шуму у великому офісі визначається самою природою звуку – хвиля, відбиваючись від віддалених площин, повертається із запізненням. Через це в приміщенні виникає гул, який ускладнює спілкування. Позбутися цієї проблеми дозволяє використання звукопоглинальних матеріалів і елементів:

• акустичних панелей;
• фетрових екранів робочих місць;
• великих м’яких меблів;
• штор;
• перфорованих підвісних стель та ін.

Щодо особистого простору, то тут все залежить від самого співробітника: іноді достатньо кількох сімейних фотографій, вазона, пенала – і перед вами вже персоніфіковане робоче місце. На більш високому рівні цю проблему можна вирішити за допомогою дизайн-проекту, формуючи офіс, як послідовність зон з поступово збільшуючим рівнем усамітнення: від галасливої зони для швидкого обміну ідеями до індивідуальних осередків для зосередженої роботи.

Одноманітність і ускладнення навігації – застарілі стереотипи ранніх офісів відкритого типу. Щоб остаточно з ними розпрощатися, ми спочатку формуємо неоднорідну структуру інтер’єру, що дозволяє створювати і чергувати враження на всіх рівнях сприйняття (форма, колір, текстура, фактура, пластика, температура, запах, звук).

Вирішити будь-які проблеми максимально швидко і ефективно, заощадивши ресурси і уникнувши фінансових втрат дуже легко – достатньо звернутися за допомогою в дизайн студію ZIKZAK.