Як дизайнери та архітектори використовують штучний інтелект у роботі

Штучний інтелект все ширше застосовується у різноманітних галузях. Його стрімкий розвиток провокує чутки про зникнення деяких  професій, які легко зможе замінити машинний розум.  Він не здатен повноцінно замістити людське мислення, але може значно спрощувати рутинну роботу й навіть слугувати джерелом натхнення для творчості.  З нейромережами почали працювати  архітектори та дизайнери. Чим вони можуть бути їм корисними та як використовувати їх потенціал на повну розповідає команда ZIKZAK Architects.

Ці програми стали доступними всім охочим, і тим самим викликали великий попит та розголос. Їх навіть надто багато, і лідер ще остаточно не визначений. Кожного дня з’являються нові інструменти чи оновлення наявних. Якщо підійти до питання відповідально: треба приділяти вивченню новинок скільки уваги, що важко буде знайти час на їх застосування. Тому тут важливий баланс. Ми уважно моніторимо асортимент інструментів, але тестуємо лише найпотужніші й релевантні для нас моделі.

Ми, звісно ж, тримаємо руку на пульсі. Для себе виділили Midjourney, Stable Diffusion та ChatGPT. Два перших використовуємо для прискорення ілюстрації власних ідей для презентації клієнту на ранніх етапах проєктування, насамперед при розробці концепції. У якомусь сенсі ці інструменти замінили ручне ескізування. Звісно, це можливо тільки при грамотній постановці запиту. Також з допомогою цих інструментів  можна значно оптимізувати процес створення мудборду. А от останній дуже виручає в роботі з текстами. Наприклад, при складанні технічного завдання чи пояснювальної записки до проєкту.

Він лише інструмент в руках вправного фахівця, допомагає з оптимізацією механічних процесів. Тому, виходячи з наших очікувань і задач щодо нейромережі, ми задоволені результатами застосування штучного інтелекту.

Основна його перевага – це швидкість. Раніше для ілюстрації ідеї її потрібно було або зобразити вручну, або зібрати колаж чи  знайти приклад використання. Усі три варіанти займають досить багато часу. Зараз достатньо один раз витратити час на вивчення команд для складання запитів і у вас в арсеналі з’являється швидкий і технічно підкований ілюстратор. Але це все на етапі формування ідеї. Нейромережу для деталізації дизайну поки ще не придумали.

Але у кожної моделі є свої недоліки. Мовні моделі часом роблять фактичні помилки. Графічні генеративні моделі можуть зобразити руки на місці ніг. Але це все тимчасові вади. Кожен наступний реліз стає кращим за попередній. Звичні нам програми тривимірного моделювання також не відразу стали облаштованими механізмами фотореалістичної візуалізації. А зараз навіть спеціалісту буває складно відрізнити рендер від фотографії.

Одним з успішних кейсів з використанням ШІ була презентація творчого завдання в рамках тендера. Команда вирішила показати концепт у форматі коміксу, розробила сценарій та проілюструвала його за допомогою генеративного ШІ. Так ми розповіли цілу історію майбутнього простору за участю головного персонажа, який ним подорожував. Ця історія та сама її інтерпретація дуже вразили замовника.

Інший приклад. Для однієї компанії ми проєктуємо офіси по всьому світу. Дизайн цих офісів перегукується у рамках брендбуку компанії та її позиціонування, але кожен інтер’єр має бути унікальним,  неординарним та яскравим . На етапі формування концепції знайти референси під такий запит практично неможливо. Тут також у нагоді стає ШІ, зокрема Midjourney, за допомогою якого ми відтворюємо найсміливіші ідеї концепту майбутнього дизайну й презентуємо їх клієнту.

Штучний інтелект дає змогу персоналізувати дизайн. Завдяки уже сформованим ключовим запитам можна сформувати єдину стилістику. У нас немає єдиного дизайн-коду, ми орієнтуємося на запит клієнта. Після глибокого аналізу та формування психологічного портрета замовника за допомогою ШІ ми можемо підлаштуватися під запити клієнта, корпоративний стиль.

Існує міф, що ШІ сам по собі може стати джерелом креативності. Ми поки цього не бачимо. Він є технічним інструментом, керованим людиною, яка робить аналіз, фантазує та ставить конкретні промти. Іншими словами, ШІ генерує зображення, тексти, але не ідеї. ШІ поки що не зможе витіснити архітектора і його здатність аналізувати ситуацію, розв’язувати проблеми й приймати рішення. Згенеровану ШІ інформацію необхідно ретельно перевіряти, фільтрувати й структурувати. Нейромережа – лише один із засобів сучасних технологій, який при грамотному використанні може значно оптимізувати процес роботи. У світі масового виробництва й клішованості, індивідуальність, ручна робота, ексклюзивний дизайн з душею будуть цінуватися все більше й більше, тож прагматичний машинний розум завжди поступатиметься людській творчості.

У використанні ШІ головна порада від нас  – не зациклюватися на  одному продукті. Шукати нові, тримати руку на пульсі, міксувати різні ШІ, працюючи над проєктом. Але при цьому не варто гнатися за трендами: вони постійно змінюються, оновлюються (за тиждень виходить 100+ оновлень). Варто слідкувати за новинками, але тестувати найкращі.

Як ми вже казали, ключове в роботі з ШІ – це творча ідея людини. Від прогресу не втечеш і краще використовувати потенціал  ШІ наповну, але не підлаштовуватися під нього, а підлаштовувати його під себе.

У перспективі ШІ не замінить людський розум, а навпаки, посилить його, звільнивши час дизайнерів і архітекторів, щоб зосередитися на більш складних і творчих завданнях, дозволивши їм експериментувати з новими ідеями.